- безвідлучний
- -а, -е.Який нікуди не відлучається, постійно залишається де-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безвідлучний
Смотреть что такое "безвідлучний" в других словарях:
безвідлучний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідлучність — ності, ж. Абстр. ім. до безвідлучний … Український тлумачний словник
безвідлучно — Присл. до безвідлучний … Український тлумачний словник
